Сутність педагогічного проєкту "Росток"
Головна мета освіти на сучасному етапі – створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися протягом усього життя. Саме цю мету і реалізує науково-педагогічний проект «Росток». Я обрала цей проект, тому що повірила, що він якнайширше розкриває можливості для формування здібностей до саморозвитку і саморереалізації особистості на засадах інтеграції та діяльнісного підходу до навчання і виховання.
Основою цього проекту є інтегративно-діяльнісний підхід, сутністю якого є ідея включення учня у активну пізнавальну діяльність. Учні отримують необхідні знання за допомогою різних способів активізації навчальної діяльності, що веде до формування у них готовності до саморозвитку.
Мета проекту: на основі гуманітаризації, інтеграції, екологізації змісту освіти, створити необхідні соціальні, психологічні, педагогічні умови для всебічного розвитку творчого потенціалу учнів, становлення духовної, культурної особистості громадянина України і європейської спільноти. Для цього пропонується зосередити увагу, насамперед, на гармонійному розвитку учнів, формуванні цілісної картини світу та уявлення про місце людини в світі, як невід'ємної частини природи, формуванні загальнолюдських цінностей в гармонії з національним самоусвідомленням, розвитку основних здібностей, відповідних віку учня.
Основні завдання проекту:
- підвищення рівня фізичного, психічного, морального, інтелектуального, духовного і творчого розвитку учнів у процесі організації активної діяльності на основі інтеграції;
- гуманітаризація й екологізація змісту, педагогічних технологій і методів навчання, реалізованих в науковому та навчально-методичному забезпеченні педагогічного процесу школи;
- розробка технології підвищення професійної компетентності вчителя в процесі реалізації проекту „Росток”;
- розробка комплексного моніторингу основних напрямів реалізації науково-педагогічного проекту „Росток”.
Реалізація проекту "Росток" здійснюється за такими основними напрямами:
– інтеграція знань учнів у процесі вивчення інтегрованих курсів початкової і середньої школи;
– наступність навчання під час переходу з дошкільного закладу до початкової школи і від початкової до середньої школи на основі інтеграції змісту навчання;
– виховання екологічної культури школярів на засадах інтегрованого підходу до навчальної діяльності;
– інтегрований підхід до формування здорового способу життя учнів;
– естетичне виховання дітей на основі інтеграції предметів художньо-естетичного, гуманітарного і природничо-математичного циклів у початковій і середній школі;
– профорієнтація учнів на основі комплексної діагностики їхнього розвитку в умовах профільного навчання;
– особистісно орієнтований підхід до формування творчої індивідуальності вчителя.
Нормативно-правове забезпечення. Дослідно-експериментальна робота з модернізації змісту, технологій та методів навчання і виховання дітей за науково-педагогічним проектом "Росток” проводиться відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 31.01.2005 р. № 62 "Про розвиток науково-педагогічного проекту "Росток” в Україні”, від 31.01.2005 р. № 63 "Про підготовку вчителів до роботи у науково-педагогічному проекті "Росток” і від 05.06.2006 р. № 430 "Про затвердження типових навчальних планів для навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проектом "Росток”.
Основою даного проекту є інтегративно-діяльнісний підхід до формування інноваційного мислення учня і вчителя.
Концепція науково-педагогічного проекту "Росток” базується на наступних принципах:
принцип особистісного підходу до учня, вчителя, батьків потребує розглядати кожну людину як неповторну унікальну особистість, постійно розкривати і підкреслювати її досягнення в навчально-виховному процесі;
принцип системності освіти забезпечує цілісність освіти як єдиного взаємопов’язаного комплексу гуманітарних, природничих, технічних і суспільних наук;
принцип екологізації освіти полягає у необхідності побудови змісту освіти, спрямованого на формування уявлень учнів про взаємозв’язки процесів і явищ у природі, про її об’єктивну й універсальну цінність, місце людини в природі;
принцип єдності національного та загальнолюдського в освіті допомагає запобігти як космополітичним, так націоналістичним збоченням в навчально-виховному процесі;
принцип пріоритету розвиваючого навчання та виховання стверджує безпосередній вплив навчання, виховання на розвиток дитини та формування у неї нових здібностей, сприяє усвідомленню того, що знання та вміння, які закладаються в зміст освіти – це не тільки мета, але і засіб розвитку сприйняття, мислення, пам’яті, емоцій, уваги, уяви особистості;
принцип пріоритету творчої діяльності обумовлює необхідність створення технологій, методик навчання і виховання, побудованих на діяльнісному, творчому підході, які активізують пошукову активність і створюють максимальні умови для творчої діяльності учнів;
принцип додатковості потребує, щоб нові технології, методики, навчальні посібники, підручники, становили єдиний навчально-виховний комплекс, який поєднує суспільно-гуманітарний, природничий, екологічний, художньо-естетичний аспекти сприйняття навколишнього світу;
принцип інтеграції поєднує всі попередні принципи з метою створення цілісної навчально-виховної системи, відображає глибокий взаємозв’язок гуманітарних, природничих, екологічних, загальнолюдських, національних, моральних аспектів розвитку, навчання та виховання дітей. Принцип передбачає реалізацію багаторівневої інтеграції змісту, технологій та методів освіти у комплексній Програмі розвитку дітей "Росток".
Реалізувати всі вищевказані принципи в повній мірі в межах конкретної педагогічної ініціативи – складне завдання, але важливо намагатися максимально враховувати їх в процесі створення виховних, навчальних, методичних матеріалів. Тому в процесі розробки науково-педагогічного проекту “Росток” вищевказані принципи стали тими орієнтирами, які вказують шляхи вирішення завдань даного педагогічного експерименту.
Перелічені дидактичні принципи систематизують ідеї традиційної дидактики й забезпечують цілеспрямоване розв'язання задач розвивального навчання в загальноосвітній школі.
Технологія діяльнісного методу, який реалізує дану систему дидактичних принципів, має таку структуру:
1.Самовизначення до діяльності (організаційний момент)
На даному етапі організується позитивне самовизначення учня до діяльності на уроці, а саме:
створюються умови для виникнення внутрішньої потреби включення в діяльність
( «хочу»); виділяється змістова область ( «можу»).
2. Актуалізація знань і фіксація утруднень у діяльності
Даний етап передбачає, по-перше, підготовку мислення дітей до проектувальної діяльності:
актуалізацію знань, умінь і навичок, достатніх для побудови нового способу дій;тренування відповідних розумових операцій.
3.Постановка навчальної проблеми
На даному етапі учні співвідносять свої дії з використовуваним способом дій (алгоритмом, поняттям тощо) і на цій основі виявляють і фіксують у зовнішньому мовленні причину перешкоди. Учитель організовує комунікативну діяльність учнів з дослідженням проблемної ситуації, яка виникла, у формі евристичної бесіди. Завершення етапу пов'язане з постановкою мети й формулювання (чи уточненням) теми уроки.
4.Побудова проекту виходу з утрудненням (« відкриття» дітьми нового знання)
На даному етапі передбачається вибір учнями методу розв'язання проблемної ситуації і на основі обраного методу висування й перевірка ними гіпотез. Учитель організує колективну діяльність дітей у формі мозкового штурму(підготовчий, спонукальний діалог тощо).
5.Первинне закріплення в зовнішньому мовленні
Учні у формі комунікативної взаємодії розв'язують типові завдання на новий спосіб дій з проговорюванням установленого алгоритму в зовнішньому мовленні.
6.Самостійна робота з самоперевіркою за зразком
При проведенні даного етапу використовується індивідуальна форма роботи:учні самостійно виконують завдання на застосування нового способу дій, здійснюють їхню самоперевірку, крок за кроком порівнюючи зі зразком, і самі оцінюють її.
Емоційна спрямованість етапу складається із створення ситуації успіху, яка сприяє включенню учнів до подальшої пізнавальної діяльності.
7.Включення до системи знань і повторення
На даному етапі нове знання включається до систем знань. У разі потреби виконується завдання на тренування раніше вивчених алгоритмів і підготовки введення нового знання на наступних уроках.
8.Рефлексія діяльності (підсумок уроку)
На даному етапі організується самооцінка учнями діяльності на уроці. На завершення фіксується ступінь відповідності поставленої мети й результатів діяльності та намічається мета наступної діяльності.
Запропонований підхід до проведення уроків вивчення нового знання побудовано на основі понятійного інструментарію теорії діяльності. Він забезпечує не тільки системне тренування дійових здібностей учнів, формування в них готовності до саморозвитку,але й проходження всіх необхідних етапів глибокого та міцного засвоєння знань.
Орієнтація Програми "Росток" на принцип пріоритету розвиваючого навчання та виховання спонукала авторів звернутись до наукової спадщини Л.С.Виготського, який одним з перших ввів у психологічну теорію поняття діяльності і виклав основи творчої діяльності дитини. Також вони спирались на дослідження Д.Б.Ельконіна, П.Я.Гальперіна, В.В.Давидова, праці яких стали основою теорії розвиваючого навчання.
Розвиваюче навчання є одним з важливих компонентів гуманізації освіти, та передбачає рішучий поворот освіти до особистості учня, забезпечення максимально сприятливих умов для виявлення та розвитку здібностей на основі прийняття особистісних цілей і запитів. Результатом розвиваючого навчання є формування пошукової активності як необхідного компоненту навчальної діяльності. Відомо, що притаманна людині форма пошукової активності – це її духовність. А саме формування духовності людини – і є основною метою гуманізації освіти. У молодшому шкільному віці, на який розрахована Програма "Росток", розвивальний характер навчальної діяльності пов’язаний з тим, що її зміст базується на теоретичних знаннях, відповідних віковим особливостям учнів. Навчальна діяльність дитини будується від абстрактного до конкретного, від загального до часткового. В основу Програми покладено діяльнісний підхід, який дає змогу організувати навчально-виховний процес через різноманітну творчу діяльність учнів в межах кожного навчального предмета, які інтегруюються в цілісну систему, де використані напрями розвивальної роботи. Учні отримують необхідні знання через різноманітні способи активізації сприйняття об’єктів і явищ навколишнього світу: спостереження, досліди, самостійний пошук інформації та інші види розумової діяльності. Варіативності мислення сприяють спеціально розроблені вправи та завдання на розвиток уяви та літературної творчості: складання невеличких казок та оповідань про навколишній світ, поетичні та інші вправи з розвитку мовлення, вправи з моделювання, конструювання об’єктів та явищ навколишнього світу, вправи та завдання на оволодіння навчальними вміннями.
Дана програма забезпечує педагогічний процес новою системою дидактичних принципів, яка передбачає:
- самостійне відкриття нового знання (принцип діяльності);
- наступність навчання на рівні змісту, методів і технологій (принцип безперервності);
- формування у дитини єдиної картини світу: природу-суспільство-самого себе ( принцип цілісного уявлення про світ);
- різнорівневе навчання, можливість проходження кожної дитини своїм темпом ( принцип мінімакса);
- зняття стресоформуючих факторів навчального процесу, створення в школі та на уроці доброзичливої атмосфери, яка орієнтована на створення педагогіки співробітництва (принцип психологічного комфорту);
- максимальну орієнтацію на творчість в навчальній діяльності (принцип творчості);
- формування в учнів здібності до вибору варіантів рішення проблем і знаходження оптимального варіанту (принцип варіативності).
Розвитку учнів також сприяють видані за програмою «Росток» підручники. Підручники – це безперервний єдиний комплекс з серії зошитів на друкарській основі. Вибрана форма підручника допомагає дітям самостійно добувати знання, реально формує у них головне уміння – уміння вчитися. Варіативність завдань дозволяє кожній дитині знайти в підручнику матеріал, який відповідає рівню її здібностей і спрямованості інтересів. Зручно, що матеріал підручника роздільний на короткі фрагменти - «уроки». Така структура зручна в практичній роботі вчителя: не обмежуючи його творчості, вона допомагає в тематичному і поурочному плануванні. Зручна вона і для дітей, оскільки дозволяє їм долати труднощі у навчанні, крок за кроком.
Багато вчителів відзначають, що навчальний матеріал, поданий в підручниках, досить серйозний і складний, але форма подачі доступна розумінню учнів, враховуються вікові і індивідуальні особливості дітей, їх безпосередній життєвий досвід, інтереси. Виховується добре, людське відношення до навколишнього світу (екологія природи і екологія душі). Діти вчаться самостійно добувати знання, оскільки багато завдань (кросворди, ребуси і ін.) при їх рішенні дають назви міст, річок, країн, морів, озер і ін., імена міфологічних героїв, і діти хочуть дізнатися про них. Учні починають шукати відповіді на свої питання в бібліотеці, працюють з енциклопедіями, підключають досвід і знання батьків, переглядають телепередачі по темі, працюють з з комп'ютером. У результаті – підвищуєтся техніка читання учнів, зацікавлення книгою, предметом. Особливо подобається дітям, що в підручниках багато цікавих, творчих завдань – це: кросворди, ребуси, загадки, логічні завдання і завдання, бліцтурніри, творчі завдання, що вимагають виконання малюнків, виготовлення виробів і ін.
Програма побудована так, що кожен учень активно включається в пізнавальну діяльність. Вчитель при вивченні нового матеріалу виконує роль управлінця, організатора процесу, а учень є суб'єктом діяльності, тобто прагне самостійно відкрити нові знання, дійти до істини, знайти правильне рішення, проявити свої здібності. Іншими словами, в учнів формується готовність до саморозвитку.
Матеріал взято з інтернету
Немає коментарів:
Дописати коментар